Фріда
Головна героїня Ірина після звістки про смерть подруги дитинства поїхала до Бердичева, маленького містечка на своїй батьківщині. Прибувши, вона наважилася зайти у свій старий будинок і провела всю ніч, обходячи порожню будівлю. Серед присутності сучасних деталей часто спливають спогади Ірини з молодості.
У роман включені листи та щоденникові записи від інших мешканців будинку, що дає змогу зрозуміти їхнє життя.
Спочатку головний герой описує, як мешканці будинку жили разом, як одна велика щаслива родина. Однак у міру розвитку історії стає зрозуміло, що їх пов'язувала не тільки дружба, а й родинні узи. У важкі часи вони підтримували одне одного, і зрештою стали нерозривною родиною.
Успішна бізнес-леді після тривалої відсутності опиняється в занедбаному будинку свого дитинства. Безцільно блукаючи порожніми кімнатами та дивовижними чорними коридорами, вона переноситься лабіринтами своєї пам’яті та темної історії міста. Дорогою вона зустрічає різношерсту команду персонажів, таких як привид Гешефту, позачасовий мандрівник Юру, польські дворяни, вірменські купці, єврейські бізнес-магнати, відомі азартні гравці, джендари, коханці, контрабандисти та шахраї.
Велика обізнаність автора в історії проявляється з самого сюжету.
Події роману розгортаються у відомому місті Бердичеєві. Однак успіх оповіді такий, що вона могла розгортатися в будь-якому правобережному місті, чи то Волині, чи то Галичині, де переплелися історичні траєкторії різних народів: українців, поляків, вірмен, євреїв та росіян. Головний герой сприймає себе як міфічне дерево, коріння якого засвоює мудрість, культуру та знання цих етносів.
У книзі майстерно й тонко зображено різні етнічні групи, їхні унікальні особливості та стосунки. Одним із зауважень автора було те, що за радянських часів українці намагалися прийняти російські прізвища, тоді як євреї натомість приймали українські прізвища.
0 comments:
Дописати коментар
Ваш коментар додано в чергу на модерацію, незабаром він буде опублікований.